Wikipedista:Бучач-Львів/Pískoviště: Porovnání verzí
Smazaný obsah Přidaný obsah
oprava |
+ Кедрин Іван |
||
Řádek 1:
[[Файл:Kedryn-Rudnicki.jpg|185px|thumb|Іван Кедрин]][[Файл:Tamarskyi Yuriy.jpg|200px|thumb|праворуч|''[[Тамарський Юрій Хомич|Юрій Тамарський]], '''Іван Кедрин''' (посередині), [[Цапко Іван|Іван Цапко]]'']]
{{Однофамільці|Кедрин (прізвище)}}
'''Іва́н Ке́дрин''' (інколи '''Кедрин-Рудницький'''; справжнє прізвище — '''Рудницький'''; [[22 квітня]] [[1896]], [[Ходорів]], [[Королівство Галичини і Володимирії]], [[Австро-Угорська імперія]] {{Прапорець|AUT-HUN}}, тепер [[Жидачівський район]], [[Львівська область]], {{UKR}} — [[4 березня]] [[1995]], [[Джерсі-Сіті]], [[Нью-Джерсі]], {{USA}}) — український історик, політичний діяч і журналіст. Дійсний член [[НТШ]], член Президії НТШ в Америці, почесний доктор [[УВУ]].
== Біографія ==
Народився в [[інтелігенція|інтеліґентській]] галицькій родині Рудницьких. Його батько, ''Іван Рудницький'', працював [[нотаріус]]ом, мати ''Іда Шпіґель'', походила з галицького [[євреї|єврейського]] роду. Проти цього зв'язку протестували обидві родини, через що їх шлюб відбувся лише через 10 років від часу їхнього знайомства, по смерті матері Івана Рудницького. Іда, щоб вийти за нього заміж, втекла з дому та в монастирі сестер бенедиктинок прийняла християнство, змінивши ім'я на ''Ольга''. Навчався у гімназії в [[Бережани|Бережанах]], потім у [[Львівська академічна гімназія|українській академічній гімназії]] [[Львів|Львова]], яку закінчив з відзнакою у 1914 році. З [[1915]] як вояк австрійської армії брав участь у бойових діях [[Перша світова війна|Першої світової війни]]. У [[1916]] потрапив у російський полон: відбував його у таборі в Забайкаллі. Після [[Лютнева революція|Лютневої революції]] в Росії ([[1917]]) переїхав у [[Київ]], де працював в державних установах освіти [[УНР]] та [[Гетьманат]]у. Після зайняття Києва [[ЧА|Червоною Армією]] в січні 1919 виїхав до Вінниці, де вступив до [[Армія УНР|Армії УНР]], брав участь у боях, працював референтом військової газети «Ставка». За відвагу був відзначений [[Хрест Симона Петлюри|Хрестом Симона Петлюри]].
З липня [[1920]] року в еміграції у Відню (Австрія). [[1922]] закінчив філософський факультет [[Віденський університет|Віденського університету]]. Під час навчання в 1920—1922 редагував разом з В.Піснячевським, В.Мурським, [[Хомик Артим Якович|А.Хомиком]] журнал «[[Воля (журнал)|Воля]]» (останні три числа — «Воля України»). Саме тоді почав вживати [[Псевдонім|псевдо]] '''Кедрин'''. У вересні 1922 повернувся до Львова, де плідно займався журналістською діяльністю. Співпрацював у газеті «[[Діло (газета)|Діло]]» (за рекомендацією [[Євген Коновалець|Є.Коновальця]]) в 1922—1939 роках (з кількамісячною перервою в 1925), в 1925—1931 — кореспондент «Діла» і пресовий референт Української Парламентської Репрезентації у Варшавському сеймі, довголітній секретар Товариства письменників і журналістів у Львові. У 1937—1939 спільно з [[Німчук Іван|Іваном Німчуком]] та [[Кузьмович Володимир Іванович|Володимиром Кузьмовичем]] був фактичним колегіальним редактором газети «Діло» (формальним редактором був [[Мудрий Василь|Василь Мудрий]]) і очолював політичний відділ газети.
У 1920-1930-х рр. політична діяльність була тісно пов'язана з екзильним урядом УНР та найвпливовішою політичною партією в Західній Україні — [[УНДО|Українським Національно-Демократичним Об'єднанням]], членом Центрального Комітету якого він був. Відповідав за підтримання зв'язків між УНДО і [[ОУН|Організації Українських Націоналістів]], контакти УНДО з [[Уряд Української Народної Республіки в екзилі|екзильним урядом УНР]].
Окупація Галичини радянськими військами у вересні [[1939]] змусила виїхати до [[Краків|Кракова]], де працював в редакції української газети [[Краківські вісті (газета)|Краківські вісті]]. З [[1944]] проживав в Австрії, де протягом 1946—1949 очолював [[Українське Центральне Допомогове Об'єднання Австрії|Українське Центральне Допомогове Об'єднання в Австрії]]. [[1949]] — емігрував у [[США]]. З 1953 до 1973 працював у редакції газети «[[Свобода (газета)|Свобода]]» — першого українського щоденного видання на Американському континенті.
Брав активну участь у політичному, науковому та громадському житті української еміграції. Деякий час виконував обов'язки голови Президії Української Національної Ради в екзилі. Був членом ЦК УНДО, головою Спілки українських журналістів в Америці, заступником голови НТШ в Америці, співредактор органу Об'єднання бувших вояків українців в Америці «[[Вісті Комбатанта]]» (з 1961).
Його сестрою була [[Рудницька Мілена|Мілена Рудницька]].
== Автор книг ==
* «Берестейський мир: спомини і матеріали» (1928)
* «Золоті ворота» (1937)
* [http://diaspora.ditext.com/diaspora/diasporiana.org.ua/politologiya/2328-homo-politicus-prichini-upadku-polshhi/index.html «Причини упадку Польщі»] (1940)
* «Паралелі з історії України» (1971)
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Kedryn_Ivan/Zhyttia_podii_liudy «Життя-події-люди»] (1976).
* «В межах зацікавлення» (збірник вибраних статей, 1986).
== Джерела та література ==
* ''О. О. Ковальчук''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kedryn_Rudnycky_I Кедрин-Рудницький Іван] // {{ЕІУ|4|167}}
* ''Я. І. Мазурак''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=11666 Кедрин-Рудницький Іван Іванович] // {{ЕСУ}}
* [http://www.vesna.org.ua/txt/dov/istukr/index.html Довідник з історії України]
* ''Маркусь В.'' Кедрин Іван // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В. Маркусь, співред. Д. Маркусь. — Нью-Йорк — Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С. 350—351.
* ''Маріюш Радослав Сава.'' [http://uamoderna.com/images/archiv/2013-20/Sava.pdf Фашисти чи партнери? Два погляди на український націоналізм у світлі листування між Іваном Лисяком-Рудницьким і Іваном Кедриним] // [[Україна Модерна]]. — 2013 — [http://uamoderna.com/arkhiv/um-2013-20 № 21: Фашизм і правий радикалізм на сході Европи] — С.318-332.
* ''Мацько В.'' Білий цвіт на калині. — Хмельницький: Просвіта, 2001.- С. 44.
* Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
* [http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/123456789/1301/1/ukr%20avtory.pdf Світлана Кравченко. Українські автори часопису «Biuletyn Polsko-Ukraiński» (Варшава 1932-38 рр.) // Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства / відп. ред. М. М. Романюк ; НАН України, ЛННБУ ім. В. Стефаника, НДІ пресознавства. — Львів, 2011. — Вип. 1(19). — С. 471—480]
[[Категорія:Народились 22 квітня]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Уродженці Ходорова]]
[[Категорія:Уродженці Жидачівського району]]
[[Категорія:Українські журналісти]]
[[Категорія:Українські публіцисти]]
[[Категорія:Українські мемуаристи]]
[[Категорія:Австро-Угорські військовики Першої світової війни]]
[[Категорія:Вояки Армії УНР]]
[[Категорія:Персоналії:Львів]]
[[Категорія:Українці США]]
[[Категорія:Дійсні члени НТШ]]
[[Категорія:Померли 4 березня]]
{{hist-stub}}
[http://docplayer.net/42103754-Sotim-rokovinam-vid-dnya-narodzhennya-stepana-banderi-i-80-m-rokovinam-stvorennya-oun-prisvyachuietsya.html Марія Оренчук 310]
-----------------
| |||